Hier ist ein langsames Land. Alles geschieht zu seiner festen Zeit. Die Kirchenglocken läuten am Mittag um fünf vor zwölf und am Abend um fünf vor sechs fünf Minuten lang.
Я застала три дні війни. Два місяці до цього мене аж підкидало від тривоги. Я пакувалась і розпаковувалась, тричі саджаючи свого сина в машину зі словами, що “ми їдемо у відпустку”...
Війна завжди позбавляє ілюзій. Те, що видавалося таким потрібним і важкодосяжним, раптом стає цілковито непотрібним і навпаки – те, що здавалося буденним і набридлим, тепер видається найбажанішим.
