***

- що вже там - каже
і відгинає кожен її палець
зі стиснутого кулака
- що вже там - каже
і не знаходить нічого
в розкритій долоні

- потерпи - каже
поки вона ходить колами
щоби сказати
як хуйво
він все вигадав:
заварити каву у дріпах
показати всі серця
всі водоспади
всі склянки
з дешевим віскі на дні

- нічого вже тут - каже
поки нахиляється перевірити
чи його лоб так само
холодний як і її
- нічого вже тут - каже
і заходить у тінь
від ліхтарного стовпа посеред бетонного мосту
такого вузького наче її горло
в яке вона втягує дим і туман

- потерпи - каже

повз вікна проїжджають машини
- куди вони в комендантську - каже
"ти знаєш що ми спимо голова до голови"
"тож всі мої кошмари будуть твої"
і ті - про машини
що не зупиняються в комендантську

- зупинись - каже

вона говорить тільки про себе
вона віддає свого ферзя
ще на другому ході

сніг не падає
скільки б вона не дивилася
в чорне небо
сонце світить
скільки б вона не дивилася
в синє небо

- зупинись - каже
вона собі
зупинись вже

ще до
Ягідного
ще до
лісу під Ізюмом
ще до
Лимана

 ***

і вперше піде сніг
білий яким він і має бути
за вікном
за спиною

в тебе
в долоні

буде грудка зібраного з перона

я візьму її
з долоні

і я вперше стоятиму
під низьким синім небом
в якому кожен джміль буде ворогом
трава
буде зеленою
такою як тільки у травні
буде високою
такою як тільки у мертвому місті

і я ступлю в траву
як ступають коли не бояться зійти із асфальту

і коли я вперше злякаюсь
звуку арти
то скажу тобі
      -        бачиш я не боялась
думала це падають з-під стелі книжки
Чорний принц
Тихий Американець
Донна Флор з усіма своїми чоловіками
і ще кілька заборонених
      -         ні - скажеш ти - ти боялась

і я повірю

ми надто довго йдемо цією дорогою
щоби розчулюватися без причин

***

перед тим як туди повернутися
занурює руки у себе хоче стати чистою
запускає собі під сонячне сплетіння
так наче не знає
що там у неї коїться
намацує з лівого боку квітку зів’ялу
з голосом горлиці чіпляється за неї
пальцями вириває її з-під ребер
витягує із грудей
будь тут під моїми п’ятками - каже
затискає в долоню
мертвих дітей п’яних коханців
чорних сплетених наче виритих
в дереві великим гострим ножем
від якого нікого з них не врятуєш
будьте тут під моїми колінами - каже
складає губи у дудочку
випускає подихи мускусу
імена які проклинала
будьте тут в мене над головою - каже
повертається порожня
цілує його у скроню
потім у вилицю
руки тримає за спиною
п’ятами, колінами, тім’ям
хоче нікуди не їхати
він обіймає її
виводить на світло
чорно під нігтями
чорно в долонях
чорно по лікті
ходи моя прегарна
дам тобі садові рукавиці - каже

***

сонце і тут
іде за тобою
рахує кроки
обганяє
підпирає плечем
притискається
я і тут
нічого не знаю
про власний лоб
губи шию живіт
стегна коліна
просто собі іменники
статті
в тлумачному словнику
підписи
в анатомічному атласі
мені і тут
немає
в що одягнутися
окрім групи синонімів
до слова бути
обертаються
доводяться
не вітаються
в тілі моєму
тільки чорні стовпчики
латинських літер
тільки білі плями
кирилиці
ще до того
як мені і тут
схочеться врятувати
шарфи рукавички
губні гармошки
ще до того
як мені і тут
дістанеться дзеркало
в яке я не вмію дивитися
ти спіймаєш
мою долонюсвоєю
і я напевно подумаю
що вона не моя

***

так і буде говорить він
хай додає вона
трохи сумніву побутової магії
і ніяких зайвих речей

цвяхи на яких тримались
чисті рушники чужі фотографії
розчинилися в стінах
мов спільні плани на літо

давай я тобі розкажу говорить вона
про Урмілу
як вона народилася у Непалі
вийшла заміж за молодшого брати Рами
і поки він будував для Рами
будинок з тростини
вбивав демонів-людожерів на Шрі-Ланці
вона зомліла
так і лежала наступні
чотирнадцять років

обов'язково говорить він
небо в нього над головою
як сніг на зимовому пальті
біле на зеленому
біле на зеленому-зеленому

давай я тобі розкажу говорить вона
про Сан-Паулу
як чоловік і жінка стояли на сходах
інституту тропічної медицини
він витягнув тлумачний словник
опустив в нього руку
зворотні займенники
вульгарна латина
і слово relacionamento
між нами було мов скло і метал

мов жовта гарячка і малярія говорить він

морок у місті стає крихким і сипучим
йому все ще цікаво чим пахнуть дівочі шиї
все ще цікаво чи залишається на них
відбиток великого пальця

налий говорить вона
води просто мені в долоні
на цьому краю світу
мені її більше немає куди наливати